Реклама алкоголю: під прицілом діти, під ударом громадське здоров’я

На цьому тижні народні депутати планують послабити чинне законодавство України щодо реклами алкогольних виробів та під виглядом спонсорства і розміщення продукту, дозволити алкогольним компаніям 24/7 просувати свої вироби у мережі Інтернет, на платформах спільного доступу до відео (Ютуб, Vimeo, ТікТок тощо) та в соцмережах, так званих платформах спільного доступу до інформації.

Мова про проєкт закону №9206, що покликаний імплементувати норми європейського законодавства у національне законодавство України шляхом впровадження окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами та до деяких інших законів. І хоча зазначена ініціатива передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських законодавчих норм, проте далеко не усі пропозиції, які народні депутати намагаються пролобіювати, взяті із зазначених європейських нормативно-правових актів.

Занепокоєння викликає бажання народних депутатів проштовхнути у вигляді поправок до проєкту закону, що вже підготований профільним Комітетом ВРУ до другого читання норми, які, перш за все, вигідні алкогольній та медійній індустрії.

Депутати ратують за необхідність підтримки цих двох галузей "у такий складний для країни час", відверто нехтуючи інтересами громадського здоров’я і необхідністю захистити дітей від впливу реклами або хоча б зберегти ті важливі норми, які закріплені в чинному ЗУ "Про рекламу".

Що пропонують депутати-лобісти

Так, наприклад, поправкою №178 народні депутати Потураєв М. Р., Констанкевич І. М., Санченко О. В., Боблях А. Р. та інші передбачають виключення пива, вина та сидру з переліку чинної заборони на рекламу алкоголю, яка зараз дозволена лише з 23:00 до 6:00 год для усіх без винятку алкогольних напоїв. Натомість парламентарі планують дозволити рекламувати ці алкогольні напої починаючи з 22:00 години у всіх медіа.

Народний депутат Абдуллін пішов далі, він запропонував (поправка №179) продовжити час для реклами цих алконапоїв на радіо і дозволити рекламувати їх з 19:00 до 9:00. Благо, під час засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, у депутатів вистачило розуму не вдаватися до таких крайнощів. Тому було вирішено дозволити рекламу з 20:00 до 7:00 на радіо.

Очевидно, що преференція для пива, вина та сидру призведе до збільшення обсягів реклами, радіостанції почнуть отримувати більше грошей від замовників, проте це відбуватиметься ціною збільшення споживання цих напоїв серед населення України, зокрема і серед дітей та підлітків.

Проте цим лобістські апетити наших можновладців не вгамувалися. Частина 4 Статті 22 ЗУ "Про рекламу" визначає вичерпний перелік місць для спонсорування, зокрема: "дозволяється спонсорування програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються алкогольні напої". Це означає, що спонсорство на всіх інших майданчиках і подіях зараз заборонено.

Однак пан Потураєв разом з іншими народними обранцями поправкою №204 вирішили розширити зазначену статтю і встановити дозвіл спонсорства ще й на: "….нелінійні аудіальні чи аудіовізуальних медіа, інші медіа, на веб-сайти в мережі Інтернет, … проекти тощо з використанням торговельних марок, під якими випускаються алкогольні напої". З урахуванням цієї поправки всі без винятку алкогольні виробники тепер зможуть цілодобово просувати свої напої і торгові марки ще й у Інтернеті, в різних медіа, спонсорувати різного роду проєкти тощо.

Законопроєкт також вводить нове поняття "продакт плейсмент", тобто розміщення алкогольних напоїв та встановлює дозвіл алкогольними компаніями здійснювати розміщення алкогольних напоїв, торгових марок виробників у програмах лінійних аудіовізуальних медіа, за умови дотримання ч.3 статті 22 ЗУ "Про рекламу", в якій описані вимоги до реклами алкоголю. Цього було замало політикам, тому поправкою № 205 вони вирішили розширити місця для продакт плейменту ще й на нелінійні аудіовізуальні медіа, платформи спільного доступу до відео (а це великі платформи, такі як Ютуб, ТікТок тощо) та платформи спільного доступу до інформації. Очевидно автори поправки навмисне виписали настільки широко ці поняття, аби у нас з вами було менше причин скаржитися на порушення законодавства, а бізнес міг інтерпретувати ці положення як заманеться.

Як у ситуації із поправкою №204, так і з поправкою № 205 під прямий вплив алкогольного маркетингу потраплять діти, які є активними користувачами як соціальних мереж, Інтернету в цілому, так і тих всіх платформ, які депутатами названі платформами спільного доступу до відео та інформації. При цьому, як спонсорство, так і продакт плейсмент буде дозволено необмежено, як по кількості, так і по часу.

Як бачимо, користуючись нагодою та прикриваючись намірами імплементувати Директиву 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року парламентарі розширюють можливості для реклами алкоголю в Україні.

Заради справедливості необхідно підкреслити, що у вищезазначених директивах немає жодних вимог послабити рекламне законодавство щодо просування алкогольної продукції, так само як і змінити час для реклами в медіа, або ж дозволити спонсорування алкогольними компаніями різних заходів, проєктів, медіа, Інтернет-сайтів чи дозволити продакт плейсмент на усіх платформах доступу до відео та інформації.

Крім того, Європейські директиви не є імперативом, на відміну від Регламентів ЄС. Вони встановлюють програму мінімум і є орієнтиром для країн, що їх впроваджують.

Євродирективи не можуть бути спрямовані на послаблення чинного законодавства. До того ж, країнам-імплементаторам ніщо не заважає приймати більш суворіші регулювання на національному рівні.

Алкогольний маркетинг, як інструмент "гачкування" неповнолітніх

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає найбільш ефективними стратегіями для зменшення рівня споживання алкогольних напоїв – підвищення акцизів; зменшення їх доступності через обмеження часу та місць продажу алкоголю; заборону або комплексні обмеження алкогольного маркетингу; покарання за водіння в нетверезому стані та зменшення рівня допустимості алкоголю в крові; запровадження мінімальної роздрібної ціни; попереджувальні надписи тощо.

Фахівці ВООЗ стверджують, що заборона або всебічне обмеження реклами алкоголю, зокрема. і цифрового маркетингу, є одним з трьох найбільш ефективних та економічно вигідних заходів для боротьби зі шкідливим споживанням алкоголю.

Дослідження також показують, що молоді люди, які піддаються впливу алкогольного маркетингу, частіше починають пити, а ті, хто вже п’є – споживають більше алкоголю. Доведено також, що, якщо зупинити молодих людей від вживання алкоголю, це усуне високий ризик виникнення залежності в подальшому житті.

У період з 2005 по 2015 рік Європейська Комісія співфінансувала деякі дослідницькі проєкти на тему маркетингу алкоголю в Європі.

У 2015 році були оприлюднені результати дослідження впливу реклами алкоголю на неповнолітніх на лінійних та нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісах та інших онлайн-сервісах, включаючи контент-аналіз (European Commission, 2015). Звіт, який охопив дев’ять європейських країн, включав широкий спектр елементів, зокрема огляд літератури, картографування впливу різних видів реклами алкоголю, а також контент-аналіз, який розробив аналітичну сітку.

Дослідження показало, що глядачі значно піддаються впливу алкогольної реклами. Результати також показали, що запам’ятовуваність, а отже, і сприйняття реклами алкоголю зростає з віком та активністю в Інтернеті. Респондентів віком 9-17 років також запитали, чи можуть вони описати рекламу алкоголю, яку нещодавно бачили, і 23,6% неповнолітніх відповіли, що можуть.

Дослідження 2019 року, проведене в рамках міжнародного проєкту "Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин – ESPAD" продемонструвало, що 85,7% українських підлітків вживають алкоголь. При чому, частка тих, хто достатньо часто вживає алкоголь (від 10 разів і більше) складає 46,3%.

Примітно, що саме вино є найпоширенішим алкогольним напоєм серед підлітків – його вживають 42% опитаних. В 4-ку лідерів алкогольних напоїв серед дітей також увійшли: слабоалкогольні напої/коктейлі – вживають 37,2% опитаних, шампанське – вживають 32,8% опитаних та пиво – вживають 31,2% опитаних.

При чому дівчата в Україні починають споживати алкоголь з вина (49% опитаних), далі йдуть слабоалкогольні напої (39,6%), шампанське (38,9%), пиво (31,2%); а хлопці – з пива (36,2% опитаних), вина (34,8%), слабоалкогольні напої (34,6%), шампанське (26,2%). Як бачимо, вино і пиво є найбільш розповсюдженими алкогольними напоями серед неповнолітніх, з них також починається і перший досвід споживання алкоголю.

Дослідження, проведене у Великобританії, опитало 294 валлійських школярів 10-го класу (віком 14/15 років) і виявило, що обізнаність про спонсорство алкогольної промисловості в спорті пов’язана з 17% вищим ризиком того, що хлопці та 13% вищим ризиком того, що дівчата напиватимуться у вихідні дні. Коли ті ж самі школярі мали як позитивне ставлення до алкоголю, так і обізнаність про спонсорство алкоголю в спорті, ймовірність напитися на вихідних була на 26% вищою для хлопців і на 27% вищою для дівчат.

А тому послаблення рекламного законодавства щодо алкоголю призведе до погіршення ситуації і може спровокувати більш ранній початок першого досвіду вживання спиртовмісних напоїв. Особливо, зважаючи на той факт, що депутати прагнуть дозволити спонсорство і розміщення продукції практично в усіх медіа цілодобово. До того, ж комплекс заходів, що дозволив би ефективно убезпечити дітей від алкогольного контенту в мережі інтернет, соцмережах та інших медійних майданчиках у вищезазначеному проєкті закону так і не запропонований.

Україна та європейська практика

Загалом 15 з 53 держав-членів Європейського регіону ВООЗ (28%) встановили повну законодавчу заборону на весь алкогольний маркетинг (пиво, вино і спиртовмісні напої) на телебаченні, радіо, в друкованих ЗМІ і у точках продажу; 22 держави-члени (42%) мають лише часткові законодавчі обмеження; а 16 (30%) мають лише добровільну угоду, саморегулювання чи жодних нормативних актів взагалі (ВООЗ, 2019).

Україна належить до країн, в яких діють часткові обмеження маркетингу алкоголю. Та попри це, чинні обмеження дають позитивний ефект.

За даними Глобальної інформаційної системи ВООЗ, що містить дані щодо споживання алкоголю в різних країнах та включає осіб віком 15+ років, в Україні припадає 8.7 літра чистого спирту на душу населення. У 2010 році цей показник складав 11.7 літра. Для порівняння, у європейських країнах, що мають слабші законодавчі регуляції, в т.ч порівняно з Україною, в сфері контролю за обігом та маркетингом алкоголю рівень споживання алкоголю є значно вищим. Так, наприклад, у Румунії споживання сягає – 17 л., у Чехії – 13.3 л, у Латвії – 13.1 л, у Німеччині – 12.2. л, у Австрії – 12 л, у Польщі – 11.6 л, в Естонії – 11.3 л. А от у країнах з більш суворими законодавчими обмеженнями маркетингу алкоголю, як от у Норвегії споживання є меншим і становить 6.8 л чистого спирту на душу населення – це один з найнижчих показників на Європейському континенті. У Фінляндії випивають – 7.6 л, у Хорватії – 8.5 л., у Швеції – 9.2 л.

Як бачимо, в Україні далеко не найвищий показник споживання алкоголю, порівняно з іншими країнами Європи. Така досить позитивна тенденція є свідченням того, що в нашій державі діють непогані законодавчі регулювання, послаблення яких призведе до збільшення рівня споживання, захворюваності та смертності, зокрема і серед дітей та молодих людей.

Зрозуміло, що чим нижчий показник споживання алкоголю в країні, тим краще і нам ще є над чим працювати. Особливо, що стосується розроблення дієвих інструментів та механізмів, які дозволили б прибрати всі можливості у алкогольних виробників просувати свою продукцію серед дітей та молоді у традиційних та цифрових медіа. І саморегулювання – не панацея.

Результати дослідження "Споживання алкоголю та профілактика в Європейському Союзі", Німецького центру дослідження раку у 2022 чітко показали: "Саморегуляції алкогольної індустрії у сфері алкогольного маркетингу довели свою неефективність". Оскільки існують докази того, що виключно саморегулювання не є ефективним засобом, законодавчі обмеження мають бути основоположними у сфері регулювання за виробництвом, обігом та маркетингом алкогольних напоїв.

З огляну на вищезазначене, "Слуги народу" мають припинити "танцювати під дудку" великого бізнесу, жертвуючи інтересами і наражаючи на небезпеку українців подібними ініціативами. Натомість важливо створити законодавчі механізми, які дозволили б захистити громадян України від реклами, спонсорства та будь-яких форм просування алкогольної продукції.

Юлія Солоха, експертка з питань захисту громадського здоров’я

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.