Безпрецедентно. Європейський суд визнав, що не в змозі допомогти українцям

Безпрецедентно. Європейський суд визнав, що не в змозі допомогти українцям

Безпрецедентно. Європейський суд визнав, що не в змозі допомогти українцям
Головна / Кейсы
Бізнес.Медіа

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі вилучив із реєстру понад 12 тис справ. Всі вони стосуються невиконання рішень національних судів. Такий вердикт підтримали десять із сімнадцяти суддів 12 жовтня в рамках слухання справи «Бурмич та Інші проти України».

ЄСПЛ визнав невиконання Україною рішень національних судів (а це порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини) системною проблемою ще в жовтні 2009-го під час розгляду справи «Юрій Миколайович Іванов проти України». Тоді було застосовано процедуру «пілотного рішення», щоб спонукати державу-відповідача до вирішення великої кількості індивідуальних справ, породжуваних однією і тією самою структурною проблемою, що існує на національному рівні.Та кількість заяв лише збільшувалася. За весь цей час український уряд не тільки не зробив жодного, на думку ЄСПЛ, ефективного кроку для покращення ситуації — держава навіть не виконала рішення у справі Іванова. А отже, подальший розгляд подібних скарг в ЄСПЛ — безперспективний.

Тому було вирішено передати всі подібні справи в Комітет міністрів Ради Європи, щоб той, співпрацюючи з українською владою, визначив найкращий спосіб вирішення проблем. Надалі усі подібні заяви проти України будуть переадресовувати Комітету Міністрів.

Із рішення Великої Палати по справі «Бурмич та Інші проти України»
Згадані заяви походять від тієї самої системної проблеми, яку було встановлено в пілотному рішенні по справі Іванов, а саме — збоїв у функціонуванні української судової системи. Вони перешкоджають виконанню остаточних судових рішень та спричиняють системну проблему невиконання або несвоєчасного виконання рішень національних судів у поєднанні з відсутністю ефективних внутрішніх засобів правового захисту щодо таких недоліків.
Суд констатував, що незважаючи на значний проміжок часу, що минув після винесення пілотного рішення по справі Іванов 15 жовтня 2009 року, Уряд України досі не вжив необхідних загальних заходів, здатних подолати першопричини системної проблеми, встановленої Судом. З часу надходження перших заяв у 1999 році, Суд отримав близько 29000 справ, подібних до справи Іванов. З них 14430 було розглянуто різними складами Суду. Однак, близько 12143 все ще очікують судового розгляду, і більшість з них було подано в 2013-2017 роках.
Якщо Суд розгляне ці та подібні заяви в такий самий чи схожий спосіб, це неминуче призведе до перспективи збільшення кількості заявників, що звертаються до Суду за відшкодуванням. Поки першопричина цієї проблеми не буде вирішена, залишається ризик напливу нових подібних заяв до Суду.
Суд ризикував стати частиною української системи виконання судових рішень та підмінити собою українські органи влади. Таке завдання не сумісне з допоміжною роллю, яку Суд має відігравати.
Тривале невжиття належних заходів загального характеру змусило Суд запровадити практику розгляду справ, подібних до справи Іванов, за скороченою, спрощеною та прискореною процедурою.
Підхід Суду не мав суттєвого впливу на загальну системну проблему, встановлену в рішенні по справі Іванов. Не покращив він і процедуру виконання. Кожного року дедалі більша кількість заявників, не отримавши належного відшкодування на національному рівні, зверталася до Суду. Суд дійшов висновку, що жодної користі чи кращого відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторювання його висновків в довгому переліку подібних справ, які становили значний тягар на його ресурси, та відповідно спричиняли накопичення великої кількості справ.
Чи зробили ми щось для виправлення ситуації з виконанням суддівських рішень? Як завжди: ніби так, а ніби й ні. Ми провели реформу системи виконання судових рішень (відповідні закони набрали чинності в жовтні 2016 року) — мали рік на її повноцінний запуск. Чого ми досягнули за цей і попередні роки?
1. Блокування протягом 4 місяців початку навчання кандидатів у приватні виконавця. Перші навчальні курси розпочались фактично в березні 2017 року — через півроку після набрання чинності.
2. Перший іспит відбувся в кінці травня 2017 року та з цього часу проведено лише 10 іспитів. Їх успішно склали орієнтовно 100 осіб. А до реєстру внесено інформацію лише про 69 виконавців.
3. Останнім часом ми спостерігаємо подальше закриття шлюзу допуску до професії. Останні 3 іспити склала лише 1 особа. Така ситуація на фоні відсутності належної реакції Мінюсту та бажання розібратись в ситуації може призвести до повної відсутності бажаючих складати іспит.
4. Окрім пасивної політики запуску інституту приватних виконавців, маємо відсутність дієвої реформи державної виконавчої служби. Її статистичні показники роботи стабільно погіршуються протягом останніх багатьох років.
5. Постійні корупційні скандали в органах державної виконавчої служби (і це на фоні заяв очільників Мінюсту про неможливість корупції в цьому органі).
6. А ще — різноманітні законодавчі обмеження діяльності приватних виконавців, монополія на ринку реалізації арештованого майна, відсутність дієвих реформ в суміжних сферах, тощо. Чи є позитив в сьогоднішньому рішенні ЄСПЛ? Так, Суд вилучив з реєстру відповідні заяви і справ проти України стало на 12148 менше.
Юліан Хорунжий
Член правління Асоціації правників України, партнер Адвокатського об’єднання "Юридична фірма Ario"

Теги: Суд, Європейський, права, людини, рішення, Україна

Джерело статті: “https://bzns.media/cases/bezpretsedentno_vropeyskiy_sud_viznav_shcho_ne_v_zmoz_dopomogti_ukra_ntsyam-593697/”

Новости
Теги