У Росії борги перед бюджетом зросли до рекорду за останні 10 років
Дебіторська заборгованість федеральних органів Росії (головних розпорядників бюджетних коштів) за видатками (тобто в основному видані аванси за держконтрактами, передоплати юрособам за роботи та послуги) у 2022 році збільшилася на 53,3% (рекордно принаймні з 2013 року), або на 3,26 трлн руб., І досягла 9,37 трлн руб
Це випливає з висновку Рахункової палати на виконання закону про федеральний бюджет 2022 року, пише РБК.
У 2017-2021 роках середньорічне зростання цієї заборгованості становило 12,4%.
Темпи приросту дебіторської заборгованості за видатками у 2022 році значно перевищили приріст самих видатків федерального бюджету (на 27,6 процентного пункту). Зростання цієї заборгованості з 2019 року відбувається зі щорічним прискоренням (2019 року – 6,4%, 2020 року – 18,2%, 2021 року – 28,5%).
Дебіторська заборгованість виникає у відомства під час замовлення робіт, товарів чи послуг і погашається у виконанні зобов’язання виконавцем (чи стягнення коштів, якщо зобов’язання зірвано).
"За результатами проведеного аналізу дебіторської заборгованості можна зробити висновок, що її зростання в основному спостерігається за державними контрактами, умовами яких передбачені авансові платежі від 50% до 90% їх суми, а також за авансовими безоплатними перерахуваннями юридичним особам", – зазначено у висновку.
При цьому обсяг простроченої дебіторської заборгованості (що відбувається в основному з порушення контрагентами термінів виконання робіт) минулого року зріс на 28,9% і склав 772 млрд руб., або 8,2% загальної заборгованості. На кінець 2021 прострочена заборгованість становила близько 600 млрд руб.
У березні 2022 року уряд РФ на тлі санкційних складнощів в економіці дозволив учасникам держзакупівель отримувати аванс до 90% від ціни контракту замість звичайних 30%. При авансі від 50% до 90% такі виплати мали здійснюватися з казначейським супроводом.
На 2023 російський уряд передбачив авансування в розмірі до 50% ціни проти 30% раніше.
"Підвищення розміру авансування дасть організаціям доступ до додаткових ресурсів, допоможе їм швидше та ефективніше вирішувати поставлені завдання при забезпеченні безумовного контролю за витрачанням бюджетних коштів", – пояснювали в уряді.
При цьому компанії, які укладають держконтракти щодо капітального будівництва в нових регіонах, можуть отримувати до 90% ціни як аванс.
Обсяг дебіторську заборгованість за виданими авансами 2022 року збільшився на 3,2 трлн руб. і на 1 січня 2023 року досяг 9,26 трлн руб.
"Якщо у нас зростає держзамовлення, природно, у нас зростатиме заборгованість. У постачальників, особливо якщо замовниками є силові відомства, можуть виникати проблеми, бо раніше в такому обсязі й такої продукції вони не випускали. Це не викликає подиву з огляду на поточну ситуацію. Коли підприємства випускають одні обсяги, а потім їх треба різко збільшити, то не завжди достатньо виробничих потужностей людей треба наймати", – заявив старший науковий співробітник лабораторії досліджень бюджетної політики Інституту прикладних економічних досліджень РАНХіГС Александр Дерюгін.
